ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ У КОЛЕДЖІ 

Сьогодні практична дидактика коледжів визначає наступні основні види навчальних занять з підготовки молодших спеціалістів:

• лекція з елементами бесіди;
• лабораторне, практичне, семінарське та індивідуальне заняття;
• комбіноване заняття;
• консультація.

Лекція з елементами бесіди може виступати як вид та форма і метод проведення навчальних занять у коледжі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є складовою системи занять, яка охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.

Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Викладач зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем теоретичних занять, але не обмежуватися питаннями трактування навчального матеріалу, форм і засобів доведення його до студентів.

Семінарське заняття - форма навчального заняття, за якої викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активістів дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.

Комбіноване заняття - форма заняття, яка залишається найбільш поширеною. Кількість таких занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Методи проведення цих занять розробляє викладач відповідно до вимог сучасної дидактики.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами для підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття проводяться за окремим графіком.

Консультація - форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (практичні заліки, реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні роботи тощо) даються студентам у терміни, передбачені навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно з обов'язковим наданням консультацій викладачем.

Допускаються випадки виконання індивідуальних завдань комплексної тематики кількома студентами.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ ТИПІВ ТА ВИДІВ ЗАНЯТЬ

Методи навчання - це один із найважливіших компонентів навчальної роботи. Вони визначають способи цілеспрямованої реалізації навчального процесу, тобто взаємопов'язаної діяльності викладача та студентів, що спрямовані на розв'язання навчально-виховних завдань.

На основі зовнішніх форм прояву методи навчання розподіляють на словесні, практичні та наочні.

Методи усного викладу - лекція, розповідь, пояснення, інструктаж, бесіда.

Словесні методи

Лекція використовується для викладу широкого за змістом матеріалу. Лекційне викладення матеріалу закладає основи наукових знань, сприяє теоретичному збагаченню..

Основні дидактичні вимоги до лекції: науковість, доступність і систематичність.

Розповідь - словесний метод навчання, якому притаманна яскравість характеристик зображуваних явищ, фактів, конкретність, динамічність і самостійність. У ній часто використовуються цікаві факти, події, які студенти не можуть почерпнути з інших джерел інформації.

Пояснення - це складніший вид розповіді. Головним завданням пояснення є розкриття причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей природи, явищ, процесів. Пояснення може здійснюватись у формі розповіді й бесіди, з їх допомогою досвідчені педагоги можуть проводити все заняття у діалоговому режимі.

Інструктаж -це усний виклад певних вимог, який ведеться за чітким планом. Інструктаж розподіляється на вступний, поточний і заключний. Використовується інструктаж здебільшого під час проведення лабораторних і практичних занять.

Бесіда, як метод навчання, реалізується через діалог викладача з студентами. Цей метод є важливим інструментом активізації навчальної діяльності студентів на занятті, сприяє організації колективної праці, розвитку мислення.

У вищому навчальному закладі використовуються декілька видів бесід.

Евристична бесіда. За її допомогою викладач підводить студентів до самостійних висновків, формулювань, визначень, законів, правил. Така бесіда може використовуватись тоді, коли у студентів є певні знання з теми заняття.

Катехізична бесідапроводиться на основі чітко сформульованих запитань викладача та відповідей студента. Вона доцільна у тих випадках, коли студент повинен відтворити точне формулювання закону, правила, визначення, формули тощо.

Розрізняють бесіди- вступну (для підготовки студентів до сприймання нового матеріалу), повідомлювальну (здобуття нових знань студентами), повторно-узагальнювальну (повторення, систематизація, узагальнення), контрольно-облікову (перевірка й оцінка знань студентів), фронтальну (актуалізація знань всієї групи).

Найважливішим і найскладнішим у методиці проведення бесіди є запитання, їх добір за видами та формулювання. Запитання розподіляють на прямі і навідні. Запитання мають бути чіткими, не двозначними, за можливості короткими. Не слід ставити одночасно кілька запитань.

Практичні методи

Практичні методи відіграють вирішальну роль у формуванні умінь і навичок майбутнього спеціаліста. Найбільш поширеними практичними методами є: метод вправ, лабораторний, практичний, імітаційно-ігровий.

Метод вправ - один із найважливіших методів практичного навчання. Вправи - це цілеспрямоване, багаторазове повторення студентами певних дій та операцій (розумових чи практичних) для формування навичок і вмінь.

За характером навчальної діяльності вправи поділяються на усні, письмові, практичні.

Лабораторний метод - це один із видів дослідної роботи студентів, що проводиться за завданнями і під керівництвом педагога в спеціально обладнаних для цього місцях. Проведення лабораторних робіт є обов'язковим і визначається навчальним планом.

Практичний метод дуже тісно пов'язаний з іншими методами навчання, схожий на лабораторний. Йому належить особливо важливе місце у розвитку самостійності та пізнавальної активності студентів, підготовці їх до оволодіння спеціальністю, практичної діяльності.

Методика проведення лабораторних і практичних занять схожа.

Імітаційно-ігровий метод відноситься до активних методів навчання. В його основі лежить моделювання виробничих ситуацій. Особливістю цього методу є максимальне наближення до практичної діяльності (майбутніх керівників виробництва), цей метод дає можливість тренуватись уприйнятті управлінських рішень, він є колективним методом навчання і створює позитивний емоційний настрій студентів. В основі методу лежить ділова (дидактична, рольова) гра.

Наочні методи

Наочність у навчальному процесі відіграє важливу роль, вона є основною під час засвоєння певної суми знань, явищ, процесів, технологій. Наочні методи є такі: демонстрація, ілюстрація, досліди, практичні покази та спостереження.

Демонстрація (демонстраційний експеримент) проводиться викладачем для вивчення явища, процесу з тим, щоб усі студенти могли спостерігати за ходом дій викладача. Демонстрацію можна проводити як перед подачею нового матеріалу для мотивації навчання, так і в ході вивчення нового матеріалу чи закріплення знань.

Ілюстрація - це показ студентам різноманітних наочних об'єктів - реальних предметів або їх зображень.

Демонстрація та ілюстрація збагачують студентів живим уявленням, наближають їх до практичного пізнання явищ, предметів.

Вони вимагають ретельного планування роботи педагога з їх використання та організації спостереження з боку студентів.

Об'єкти демонстрації та ілюстрації повинні розміщуватись так, щоб вони були доступні студентам, добре проглядались аудиторією. Викладач повинен піклуватися про те, щоб об'єкти були добре освітлені та концентрували на собі увагу студентів.

Практичне дослідження, показ і спостереження сприяють активній діяльності студента у навчанні.

Під час дослідницької діяльності на занятті студенти самостійно заглиблюються у суть явища та процесу, що при цьому відбуваються. В умовах спостережень, навпаки, студент не втручається у явища, які він сприймає.

Практичні покази здійснює педагог. Вони відіграють важливу початкову функцію в оволодінні певними вміннями.

Під час проведення дослідів, практичних показів і спостережень студентам дається певне завдання для систематизації побаченого, узагальнення, висновків.

Проблемність у навчанні

Створення проблемних ситуацій - один із прийомів роботи, який активізує пізнавальну діяльність студентів на занятті. Проблемна ситуація вимагає тлумачення різних точок зору з вивченого питання. Щоб успішно використовувати елементи проблемного навчання, кожен викладач повинен чітко усвідомлювати вимоги до проблемних ситуацій для того, щоб вони були проблемними для студентів. Ось ці вимоги:

• проблема повинна бути зрозумілою, чітко сформульованою, обґрунтованою на основі набутих знань;
• проблема повинна бути такою, щоб її вирішення не обмежувалось формулюванням раніше вивченого процесу, правила чи закону, а вимагало самостійної дослідницької (пошукової) діяльності;
• проблема повинна мати певну складність;
• проблемна ситуація повинна мати тісний зв'язок із життям, майбутньою професією;
• у кожній проблемній ситуації повинна бути одна основна проблема, під час вирішення якої можуть виникнути одночасно дрібні, випадкові проблеми.

Використання випереджальних знань

Основне завдання викладача - навчити студентів правильно сприймати новий матеріал, спрямовувати роботу думки у потрібному напрямі. Досягненню цієї мети сприяють випереджальні індивідуальні та групові завдання.

Завдання з випередженням повинні бути суворо диференційовані відповідно до інтелектуальних можливостей студентів та їх інтересів. Спочатку такі завдання можна давати не за складними темами та добре підготовленим студентам, а потім уже з більшості тем програми, крім найскладніших. Завдання з випередженням - це комплекс запитань, підпорядкованих головній проблемі, яка буде вирішуватись на наступному занятті.

Лекція як форма навчального заняття

Лекція - це логічне, послідовне викладання матеріалу, яке характеризується судженнями, висновками, підсумком. Для лекцій характерна обов'язкова наявність наукових відомостей. Лекції мають свою типологію. Якщо покласти в основу класифікації завдання, методи і прийоми навчання, що використовуються на занятті, то можна виділити наступні типи лекцій:

• вступна лекція;
• проблемна лекція;
• лекція з елементами бесіди.

Лекція має розкривати проблему, логіку, давати цілісне уявлення в галузі знань, визначати місце навчальної дисципліни в системі підготовки фахівця та зв'язок із спорідненими дисциплінами, розвивати професійні інтереси.

Структура лекції має три основні складові:

• Вступна частина. Формування мети і завдань лекції. Коротка характеристика основної проблеми, розкриття стану питання. Список літератури. Встановлення міждисциплінарних зв'язків.
• Виклад матеріалу. Встановлення, аналіз і доказ подій та явищ. Розгляд фактів. Демонстрація досліду. Характеристика певних точок зору на дане питання. Зв'язок із практикою життя, майбутньою професією.
• Висновок. Формування висновків. Постановка завдань для самостійної роботи. Методичні поради. Відповіді на запитання студентів.

Загальні вимоги до змісту лекції

Науковість та відповідність змісту навчальної програми. Лекція повинна бути науковою за формою і змістом. Науковість лекції - це викладання правдивих у сучасній науці положень. Науковість лекції - це відповідність всіх її сторін сучасному стану науки про матеріал, що вивчається. Дидактичний принцип науковості вимагає, щоб весь процес навчання не відставав від рівня сучасної вітчизняної і зарубіжної науки.

Принцип доступності навчання в коледжі передбачає, що зміни в навчальному матеріалі повинні бути зрозумілими, а його об'єм посильним для студента. Це означає, що рівень складності лекційного матеріалу повинен відповідати рівню знань і уявлень тих, хто вчиться. Необхідною умовою реалізації принципу доступності навчання є врахування викладачем особливостей аудиторії. Не завжди одна і та ж лекція може бути доступною студентам різних груп, спеціальностей. Прагнучи до доступності викладу навчального матеріалу, не можна спрощувати зміст, внаслідок чого може знижуватись пізнавальний інтерес і активність.

Систематичність лекції. Реалізація дидактичного принципу систематичності вимагає систематизованої побудови робочої програми, теоретичного курсу, лекції, теми і кожного окремого заняття.

Виклад матеріалу повинен бути лише в чітко збудованій системі. Цей принцип передбачає декілька правил:

• підпорядкування викладу матеріалу основній ідеї;
• структурно-логічний зв'язок з матеріалом, що раніше вивчався;
• взаємозв'язок окремих частин матеріалу, що вивчається;
• узагальнення вивченого матеріалу, перехід від конкретного до абстрактного;
• структурування навчального матеріалу за змістом і за формою;
• систематичність контролю знань і їх корекція.

Спонукання студентів до свідомого засвоєння знань. Одним із дидактичних принципів навчання є принцип свідомого засвоєння знань студентами. Цей принцип включає в себе усвідомлене і активне відношення до навчання, розуміння матеріалу лекції і свідоме використання знань на практиці. Таким чином, принцип свідомого засвоєння знань передбачає активну і самостійну діяльність студентів на лекції.

Знання, які набувають студенти на лекції, мають бути міцними.

Одним із важливих принципів є наочність у навчанні. Наочність на лекції сприяє не лише доступності засвоєння матеріалу, але і сприяє зв'язку наукових теоретичних постулатів із життям, практикою суспільних відносин. Наочність підвищує інтерес, активізує пізнавальну діяльність, сприяє підвищенню, усвідомленню й міцності знань.

Наочність на лекції може бути декількох видів:

• живі об'єкти;
• натуральні предмети і процеси;
• мультимедійні засоби (використання інтерактивної дошки, електронного проектора, відеофільму, «слайд - шоу», телевізійних фрагментів, тощо);
• схематичні (графіки, схеми, що будуються на навчальній дошці, схеми навчального матеріалу, виконані на електронному та паперовому носіях друкованим способом тощо).

Основні вимоги до лекції в коледжі

В коледжі найпоширенішим типом лекції має бути лекція з елементами бесіди.

• Лекційне заняття повинне відображати весь сучасний комплекс засобів нав­чання (всіх носіїв сучасної інформації). Виклад теми базується на основі сучасних досягнень у певній галузі знань. Студентам необхідно порадити, на що звернути увагу, які положення слід засвоїти, які терміни треба вивчити у процесі самостійної роботи.

Бажано використати всі переваги усного викладу:

• зробити акценти на основних положеннях теми;
• повторити кілька разів визначення, поняття, терміни;
• звернути увагу на зміни, які має наука в певній галузі за останній час;
• продемонструвати кілька поглядів на проблематику теми.
• Викладач повинен відокремити та розкрити основні питання теми. Питання, не пов'язані з наступним матеріалом, можна виносити для самостійного вивчення. Важливо, щоб студенти розуміли необхідність засвоєння питань, які не розглядались під час лекції. До відома студентів обов'язково доводяться питання, винесені на самостійне опрацювання. В лекції має раціонально співвідноситися теоретична, фактична та методична інформація.
• Бажано використовувати структурно-логічну схему теми. Вона має методичний опис структури та послідовності викладу матеріалу. Структурно-логічна схема, як правило, подається у вигляді графічних послідовно-логічних схем, які складаються з теоретичних фігур, пояснень та опису їх застосування. Структурно-логічна схема включає: назву теми, провідну ідею, ключові питання, які відповідають плану лекцій, та логіку викладу кожного питання.
• Основні положення теми лекції повинні знайти своє відображення у контрольному завданні (тестах) до теми лекції.
• Лекція має викликати в студента інтерес до теми. Пізнавальна активність зросте, якщо лекційний матеріал викладати не у вигляді готових висновків, а через вирішення проблемних завдань.
• Викладач має широко використовувати наочність та мультимедійні засоби.

Семінарське заняття

Семінарське заняття можна розглядати як вид і як форму навчальної діяльності, під час якої викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів, доповідей, тез тощо).

Сучасна дидактика вищої школи має в своєму арсеналі багато типів семінарських занять. Основними з них є:

• семінар-дискусія;
• семінар-колоквіум (співбесіда);
• класичний семінар (семінар із виступами студентів).

Комбіноване заняття

Комбіноване заняття в коледжі. Його структура може мати такий вигляд:

• перевірка відвідування й матеріальної готовності до заняття;
• перевірка домашнього завдання;
• перевірка раніше засвоєних знань або елементів практичних навичок;
• мотивація навчання й актуалізація опорних знань студентів;
• вивчення нового матеріалу та його первинне осмислення;
• самостійна робота та творче застосування знань;
• узагальнення та систематизація знань;
• підбиття підсумків заняття;
• постановка (роз'яснення) домашнього завдання.

Викладені структурні елементи такого заняття не завжди обов'язкові. Вони виступають як приклад зі структурування, дають викладачеві основні уявлення про послідовність сучасного заняття.

Організація та проведення заняття-екскурсії

та заняття на виробництві

Екскурсія - це форма заняття в умовах підприємства, установи. Звідси випливає, що до екскурсії ставляться ті ж вимоги, що й до звичайного заняття. Екскурсія повинна носити пізнавальний характер, впливати на формування професійного інтересу і здатностей майбутнього фахівця, розвивати у студентів творче мислення, виховувати їх, відповідати віковим особливостям, мати свою внутрішню логіку й організацію.

На основі уявлень про об'єкт за навчально-методичною картою (планом) заняття (екскурсії) складається план проведення, де необхідно визначити таке:

• Дидактичну, розвиваючу й виховну мету екскурсії;
• Організацію роботи й об'єкт заняття, з'ясувати методику і план проведення екскурсії з екскурсоводом;
• Попередню роботу викладача зі студентами (вказати основні об'єкти, на які повинні звернути увагу студенти);
• Безпосереднє проведення екскурсії на об'єкті;
• Підведення підсумків екскурсії.

Заняття на виробництві повинні дати студентам відповідні знання з тієї чи іншої теми навчальної програми.

У виробничих умовах студенти краще оволодівають методикою самостійної роботи, набувають практичних навичок. Ці заняття дають можливість перевірити раніше набуті знання, проаналізувати життєвий і практичний досвід майбутніх спеціалістів.

Заняття на виробництві плануються на початку навчального року. В робочому плані викладач визначає теми таких занять, місце та час їх проведення.

Ділова гра як метод навчання

Ділова гра вигідно відрізняється від інших методів навчання тим, що дозволяє студентам відчути причетність до функціонування системи або галузі, для якої готується фахівець, дає можливість «пожити» в певній організаційно-виробничій системі. При цьому слід додати, що ділові ігри не підміняють традиційні методи навчання, а раціонально доповнюють їх

Мета ділової гри не може бути однозначною, принаймні вона може мати чотири цілі:

• загальне ознайомлення із дисципліною (темою, розділом, об'єктом тощо);
• з'ясування конкретних положень, які необхідні для прийняття рішень відповідно до фактів, які є на початку гри;
• вміння використовувати одержані знання в практичній діяльності;
• аналіз одержаних результатів для вироблення нових, більш ґрунтовних рішень.

ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ПІДГОТОВКИ

І ПЛАНУВАННЯ ЗАНЯТТЯ

На ефективність проведення заняття впливає багато факторів, але основний з них - підготовка.

Готуватися до заняття викладач повинен починати з ретельного аналізу необхідної частини програми навчальної дисципліни, систематизації власних знань та інформації за різними джерелами відповідної теми.

Готуючись до заняття викладач повинен:

• вибудувати логічну схему заняття;
• визначити внутрішньодисциплінарні та міждисциплінарні зв'язки;
• здійснити поділ матеріалу на певні блоки;
• визначитись у часі для реалізації окремих структурних елементів заняття;
• продумати його композицію, методи та прийоми проведення, способи впливу на свідомість студентів
• сформувати навчальні, виховні та розвиваючі цілі;
• скласти план заняття, конспект-схему (див. додатки).

Окремі приклади формулювання навчальної мети занять

Вивчити основні етапи творчого шляху...

Виконувати технологічні прийоми, аналізувати, виділяти (головне, суттєве, основне, основні епізоди з творів, що вивчаються), готувати (препарати), застосовувати, проводити, самостійно працювати (з електронними ресурсами, літературою, звітами, першоджерелами), користуватися (електронною бібліотекою, літературою).

Виробити вміння й навички.

Виявити рівень знань, умінь, навичок, здібностей.

Відпрацювати прийоми, навички, дії...

Встановити взаємозв'язок, залежність, рівень знань...

Домогтися автоматичного виконання (операцій), закріплення, оволодіння, підвищення, (якості знань), розширення (галузь застосування знань, умінь, професійних навичок), раціональної (логічної) послідовності дій.

Дослідити залежність у процесах і явищах...

Досягти виконання державних стандартів.

Експериментально підтвердити (вивчені теоретичні положення, закони, явища).

Завершити формування, вивчення, дослідження...

Закріпитизнання, вміння, навички, новий матеріал...

Залучити до самостійного, оперативного вирішення (навчально-виробничих завдань)...

Здійснити контроль (знань, умінь, навичок, підготовку до навчальної практики), аналіз (образів твору, виробничих, економічних показників)...

З'ясувати взаємозв'язок, основні положення, ідеї, поняття...

Мотивувати розвиток умінь, навичок, здібностей..

Наблизити до самостійного вирішення (творчих завдань, проблемних завдань, ситуацій)...

Навчити виконувати технологічні прийоми, процеси, освоїти навички, операції, дії, користуватися літературою, електронною інформацією.

Оволодіти знаннями, вміннями, навичками...

Ознайомити, ознайомитися з принципами організації, дій, упорядкування (техніки, механізму, виробництва, змісту твору, вибору кращого рішення із заданих варіантів тощо.)...

Охарактеризувати технологічний процес, зміст, основні положення, погляди...

Оцінити підготовку(до занять), рівень знань...

Перевірити ступінь засвоєння знань...

Поглибити знання...

Показати взаємозв'язок, роль, значення, переваги, недоліки, позитивність...

Пояснити процес, явища, принципи роботи, дій, організацію упорядкування...

Продовжувати вивчення, відпрацювання, формування...

Розвивати вміння (аналізувати одержані дані), професійні вміння, навички...

Розкрити значення та роль (сучасних поглядів, інноваційних технологій, техніки в житті людей)...

Розширити знання, сферу, галузь (застосування знань, умінь, навичок, участь)...

Систематизувати знання вміння, навички (з теми, розділу, дисципліни)...

Сприяти вивченню, відпрацюванню, розвитку (конструкторських, експериментальних навичок), формуванню, виробленню умінь...

Створити атмосферу емоційного підйому...

Сформувати знання, вміння, навички, технічні вміння з конструювання, виготовлення, підготовки (моделей, деталей, приладів, документів), налагодження, використання (технічного упорядкування)...

Узагальнити знання, вміння, навички, навчальний матеріал...

Зразки формулювання виховних та розвиваючих цілей заняття:

• Аргументувати положення;
• Викликати почуття задоволеності, гордості, інтересу, відповідальності, співчуття, радості, поваги;
• Виробляти вміння творчо мислити, звички, риси характеру;
• Виховувати національний патріотизм, любов до України, любов до обраної професії, приватного бізнесу, гуманність, терпимість, милосердя, працелюбність, чесність, безстрашність, пильність, тактовність, активність, охайність, ввічливість, великодушність, діловитість, дисциплінованість, життєрадісність, ініціативність, любов до природи та землі, критичність, культуру, допитливість, наполегливість, відвертість, привітність, принциповість, пунктуальність, ощадливість, рішучість, стриманість, скромність, сміливість, справедливість, старанність, тактовність, хоробрість, почуття нового, прогресивного;
• Виявити погляди, нахили, здібності;
• Мотивувати необхідність знань;
• Завершити формування, вивчення, відпрацювання;
• Ознайомити з суспільно-політичними подіями;
• Охарактеризувати історичні умови, ідеї, погляди;
• Підвести до висновку, розуміння важливості, цінності;
• Оцінити навички, вміння, працездатність;
• Виявити пізнавальний, науковий, творчий, трудовий інтерес;
• Розвивати:

пізнавальні можливості;

самостійність;

самовдосконалення;

увагу, пам'ять;

здібності;

творче мислення;

господарські та підприємницькі здатності;

логічне мислення;

навички узагальнювати дані та робити висновки;

вміння виділяти головне та складові в технологічних процесах і алгоритмах;

спостережливість;

професійну спостережливість

• Розкрити роль...
• Сприяти розвитку вміння долати труднощі, погані звички;
• Продовжувати формування поглядів, звичок.

Корисні посилання

Тести з англійської мови онлайн

Тести з англійської мови Life style

Тести з англійської Центр мов SE

Тест на визначення рівня: Elementary чи Pre-Intermediate?Тест на визначення рівня: Pre-Intermediate чи Intermediate?